Волонтерство може бути різним. Головне – добровільна корисна діяльність і ні в якому разі лише матеріальна. Бути добровольцем, частиною команди Фонду громади міста Дубна «Добробут» погодилась Людмила Одварко. Жінка – психологиня, кризова радниця, арттерапевтка. Торік разом із колегою Інною Куриляк вони працювали з внутрішньо переміщеними особами в рамках проєкту підтриманого Global Fund for Community Foundations. А цьогоріч діяльність Фонду щодо надання психологічної допомоги вразливим групам населення підтримується за кошти Global Giving. Цього разу психологи надають свої послуги безплатно для активу Громадського товариства інвалідів з дитинства «Доброчин». Пані Людмила – цікава особистість і допомогла не одній людині. Як працюється в умовах повномасштабної війни, які труднощі виникають – психологиня розповіла в інтерв’ю.

– Почнімо з 24 лютого 2022 року, чи пригадаєте цей день? Які у вас були думки як у людини, як спеціаліста?

– Пригадаю. Дуже чітко. Ми з чоловіком виїхали в місто і побачили великі черги, зрозуміли, що щось відбувається. Щось серйозніше, ніж зазвичай. Перше відчуття в мене, як спеціаліста, було, що включилися страх та колективна паніка. Звісно, що були свої хвилювання, тому що є сім’я, дорослі діти, мама, яка потребує догляду. Але особисте включилося на кілька годин, щоб розкласти все по полицях, а далі були думки про те, де можна бути корисною, кому можна бути корисною. Фактично про себе забула і з того почалася робота.

– Ви сказали про роботу, тож розкажіть про неї, як вона змінилась із повномасштабним вторгненням?

– Перше правило роботи з людьми – не нашкодь. Мій професійний досвід дозволив мені з цим справитися. Але, власне, кризовому консультуванню я навчалася паралельно під час війни, оскільки зрозуміла, наскільки це важливий напрямок, який обов’язково буде залучений, оскільки працює з усіма кризовими станами людини. І це не лише війна… Це той напрям, який ти можеш використовувати без будь-якого додаткового інструментарію. Є лише твої знання та клієнт – і цього достатньо. Саме цей метод привабив мене своєю простотою та глибиною. Весь цей період кризове консультування дозволяло працювати в малих і великих групах, часто непомітно для клієнта. Момент, який зараз мені пригадався, це перші діти, яких ми зустріли, Ілля та Олеся. Вони дуже просили гратися в хованки, але обов’язково з ними мали бути дорослі. Ми ховалися з дітьми, а я просила батьків знайти нас. Для дорослих це було дивно і не завше зрозуміло, тому що вони були зайняті побутом, розв’язанням нагальних питань, а для дітей це було вкрай важливо. Діти міцно стискали мою руку, пригортаючись до малознайомої людини, заглядали у вічі та очікували батьків. Війна змінює середовище і змінює запити. Кризове консультування вміщує в собі й тілесну терапію. Тут головне зчитати людину, її потреби.

– Минулого року, коли ми оголошували набір на безоплатні терапевтичні групи, люди побоювались реєструватись на них. Яка ситуація зараз, чи звертаються клієнти, чи соромляться?

– Люди соромляться все менше і менше, все більше шукають підтримки та допомоги. Вони сміливо про це заявляють. Навіть на початку воєнного стану було багато локацій, коли люди казали адресу і просили прийти, тому що потребували допомоги та розуміли, що це понад їхніх можливостей. Вже минув рік і я можу казати про результати тієї роботи. Звісно, хтось потребує індивідуальної зустрічі та поради, а ми це враховуємо. Проте, групова робота має свої переваги: це довіра до світу, обмін досвідом, взаємна підтримка і допомога. Групова робота – це світ у мініатюрі. Уміючи читати мову тіла, щоденно переглядаючи фото, спостерігаючи за місцевими новинами, скажу, що внутрішньо переміщені особи зараз дуже гарно самоорганізувалися. Не боячись, проявляють себе, проводять заходи, підтримують один одного, тому що, напевно, з’явилися осередки спілкування. Кожний із них віднайшов свій власний дім всередині себе. За підтримки людяності, добра і душевного тепла інших. І це – найголовніше. Адже елементарне чого потребують люди – аби їх почули. І, часто, достатньо лише вислухати їхню історію, тому що коли проговорюємо – ми віддаємо. Але я точно знаю, що такому результату передувала велика робота різних організацій, волонтерських об’єднань у нашому місті, зокрема Фонду громади міста Дубна. Ті люди, які займалися цим питанням, які вчасно прийшли на допомогу, зробили колосальну роботу. Хоча європейські колеги назвали українських психологів елітою, та нам усім було вкрай важко зорганізуватися, зі всіх сторін поступали все нові виклики й не завжди з ними було легко впоратися. Треба було одночасно навчатися і практикувати, паралельно допомагати. Це без будь-якої серйозної підготовки, тому що будемо відвертими – жодні університети не надають нікому з нас практичного досвіду, як справлятися з ненавистю, болем та несправедливою реальністю. Нові виклики ставилися щосекунди. Щойно надав першу допомогу – відразу інший дзвінок.

– Нині ви волонтерите, працюючи з активом Громадського товариства інвалідів з дитинства «Доброчин», торік трудилися з переселенцями, які труднощі виникали?

– Ми працюємо з тими людьми, які, попри свою життєву історію, допомагають іншим. Труднощів не виникає в роботі, тому що це дорослі люди, які приходять свідомо і які вмотивовані працювати. Жодну історію не можна оминути, бо за кожною людиною стоїть душа. І дуже цінно, коли люди довіряють тобі свою душу, своє серце, свій внутрішній світ. А наше з колегою завдання перетворити їхні моменти невдач в їхню силу, в їхній ресурс, потенціал, зцілити їх. Коли поруч із тобою знаходиться людина, яка зцілюється, бачиш посмішку дитини – ти отримуєш душевну насолоду. Коли ми говоримо про людей, які попри свої труднощі допомагають іншим, – то такої внутрішньої сили та енергії я не відчувала давно. Це люди, в яких ти можеш повчитися, щось взяти для себе і це дуже багато чому мене вчить, робить сильнішою. Люди насправді можуть все. Якщо зміг хтось, то й зможемо ми.

– Кожна історія різна, а як вона відбивається на вас, як справляєтесь? Що чи хто вам допомагає?

– За роки роботи та досвіду я збагнула, що відкритість і допомога іншим не забираються в тебе особисто, не применшуються – вони подвоюються. Велике щастя мати поруч із собою таких людей, які розділять твою поразку. Всі успіхи я приписую своїм клієнтам. А коли щось виходить не так – добре мати співтренера, який розділить з тобою невдачу. І от саме такою людиною для мене є Інна Куриляк, подруга, колега, професіонал. У кожної з нас було і є багато різних власних професійних методів, практик, технік для роботи, свій особистий досвід. Ми і по характеру, і професійному стилю роботи – різні, проте, схожі в одному – в пріоритеті – допомога іншим, у нас спільні погляди на роботу. Терапію ми робимо для клієнтів, але якщо один із нас тренер і проводить частину заняття, то інший у цей момент є учасником.

– Згадуючи рік назад, чи відразу Ви погодились працювати в команді Фонду громади міста Дубна?

– У цій команді дуже добре працювати, тому що є повна довіра, розуміння і прийняття кожного. Коли у твоїй ланці роботи тобі довіряють, коли в тебе є труднощі – тебе чують і підтримують, коли в тебе є потреби, ти про них заявляєш – і є реакція на них. Лише за таких умов можна працювати. Щасливий той, хто вміє працювати в команді. Це те, чого нам часто треба вчитися.

З Миколою Миколайовичем (Мандзюком, голова Фонду – прим. ред.) ми напевно пів року до старту просто зустрічалися для обговорення поточних питань та викликів, перспективних планів і дуже цікавих розмов. Ніхто не проговорював якихось можливих надбань для себе, не вказував, що і як робити й це мене дуже підкупило. Це людина слова, честі та людяності. А з моїм життєвим досвідом і досвідом роботи це дуже цінно. Я без вагань погодилась допомагати.

– А чи можете розповісти якийсь випадок, про який варто було б знати читачам? Можливо він міг би бути настановою, попередженням.

– Виокремлювати щось я б не хотіла. Абсолютно кожне звернення потребує уваги. І ти маєш ставитись до нього з великим розумінням, повагою та віддачею. Спілкуючись із підлітками, розумію, що вони дуже багато мене навчають. Головне – ніколи не подумати про те, що ти вже все знаєш, все вмієш, чи що ти кращий за них, вищий. Ні. Ким би ти не був, де б ти не був – ти маєш бути на рівні. І ця рівність дозволяє вирішити багато моментів. А ще дуже тішить, коли люди приходять з посмішками та кажуть, що не могли дочекатися наступної зустрічі.

– Що б Ви хотіли додати на завершення нашої розмови?

– Лише людина, яка перебуває в безпеці та в гармонії з собою, зможе виставити правильні пріоритети. Тому турбуватися про себе – це правильно, це добре і це завжди на часі. Якщо виникають питання, наприклад особисті, то головне звернутися за допомогою, підтримкою. Хочеться адресувати кожному, хто має можливість організувати будь-який проект у межах нашого міста, нашого району, області, щоб робив його не вагаючись. Адже допомога один одному і розуміння – це те, що буде на часі завжди. Я вважаю, що посмішка людини, її безпековий стан – завжди на часі. Без цього рухатися далі не зможе ніхто. Кожна пересічна людина – це еліта нашої держави.

Війна в Україні триває і постійно зростає кількість людей, які змушені покинути свої домівки. Попри те, що вони переїжджають у тилові області, спокійніші райони, більшість осіб стикається з викликами та потребами. І питання стосуються не лише матеріальних речей. А тому БО «Фонд громади міста Дубна «Добробут» з початком повномасштабної війни сформувала проектну заявку, яку підтримали Global Fund for Community Foundations.

І ось протягом пів року благодійна організація втілювала проєкт «Підтримка громади від наслідків війни в Україні з особливою увагою на внутрішньо переміщених особах». Що нам вдалося зробити за цей час і що кажуть про це внутрішньо переміщені особи, які живуть у Дубні, дивіться у відео.

Понад 50 дубенських сімей отримають безплатно підгузки, прокладки та пелюшки. Грантові кошти на купівлю засобів гігієни Фондом громади міста Дубна «Добробут» вдалось залучити завдяки волонтеру благодійної організації Джефрі Ґлену (Geoffrey Glenn). Це не перший раз, коли американець допомагає для міста Дубна, адже він протягом 2 років тут жив і працював як волонтер Корпусу Миру США в Україні. Після закінчення його волонтерської служби він продовжував допомагати для громадських та благодійних організацій міста, а з лютого 2022 року приділяє цьому ще більше часу, адже вважає, що український народ має бути вільним та успішним.

«Грант «Перемога» – це програма малих грантів, заснована Альянсом волонтерів Корпусу Миру, що повернулися в Україну (RPCV-AUA). Альянс – це мережа колишніх волонтерів Корпусу Миру, які активно підтримували Україну до та під час війни. Члени Альянсу постачали в Україну транспортні засоби, медичне приладдя та фінанси. Нещодавно альянс почав працювати над пошуком спонсорів для українських біженців, які прагнуть переїхати до США. У серпні Фонд громади міста Дубно «Добробут» отримав малий грант на допомогу в забезпеченні засобами гігієни для важкохворих людей з інвалідністю», – пояснив американець Джефрі Ґленн.

Родини дубенчан, члени яких люди літнього віку, з інвалідністю, ті, хто не пересувається, потребують такі засоби гігієни постійно. При змозі вони самі купують їх, але сума щомісяця влітає в копієчку, а тому ця допомога дуже необхідна. Це підтверджує голова Громадського товариства інвалідів з дитинства «Доброчин» Раїса Васильєва:

«Найболючіше питання – це памперси для лежачих. На жаль, вони не захищені в нашій державі та ніхто таким людям їх не видає. Хоча ці витрати передбачені законодавством і мають бути забезпечені, але реальність є іншою. А тому те, що зробила сьогодні Благодійна організація «Фонд громади міста Дубна «Добробут» – це дуже вагомо в наш час. Після такої допомоги настрій підіймається, хочеться ще жити, щось робити. Коли допомагаємо найважчим членам товариства, коли мами забирають необхідні такі засоби й задоволені – то це найбільша нагорода в такий час».

Загалом засобів гігієни закупили за суму гранту, яка еквівалентна 1500 американських доларів.

«Фонд громади міста Дубна працює для вирішення кризових і гострих проблем громади. І нині в умовах військового протистояння однією з незахищених категорій населення залишаються люди з інвалідністю. Крім побутових потреб, ці особи витрачають значні кошти на лікування та підтримку належного рівня санітарного забезпечення. Звичайно, що коштів, які гарантує держава у вигляді соціальних виплат та пенсій вистачає лише на частину зазначених витрат. Тож важкохворі, лежачі люди з інвалідністю є одним із пріоритетних напрямків підтримки соціальних проєктів нашої організації у громаді. І тому ця допомога є лише маленькою частиною підтримки цієї категорії осіб, яку ми змогли отримати та забезпечити на даний час. Впевнений, що продовжимо шукати можливості для продовження подібного напряму роботи в майбутньому», – зазначив голова Фонду громади міста Дубна Микола Мандзюк.

Варто зазначити, що голова Благодійної організації «Фонд громади міста Дубна неодноразово долучався до допомоги товариству інвалідів, шукав можливості, грантову допомогу, а нещодавно від імені Фонду громади міста Дубна підписав меморандум про співпрацю з Громадським товариством інвалідів із дитинства. А це означає, що надалі громадські організації «Добробут» і «Доброчин» співпрацюватимуть для реалізації соціальних проектів у громаді.

Як наважитися розпочати або відновити початий бізнес – основна тема комплексу тренінгів, які організувала БО «Фонд громади міста Дубна «Добробут». Завдяки фінансуванню Global Fund for Community Foundations охочі, а особливо ті, що постраждали від війни в Україні, змогли відвідати навчання безоплатно.

«Я йшла сюди за чимось новим, хоч і не була впевнена, що почну свій бізнес, стану бізнесвумен. Але розумію, що потрібно рухатися, треба нові знання, бути в курсі останніх тенденцій – і я це отримала. Досвідчений тренер, новий досвід, враження заставляють мислити по-інакшому, поглянути на звичні речі під другим кутом», – ділиться враженнями учасниця трьох тренінгів Світлана.

Навчав охочих очільник програм соціально-економічного розвитку громад і регіонів, засновник консалтингових компаній, відомий бізнес-тренер Руслан Краплич.

«Це в нас третє заняття, два попередні присвятили соціальному підприємництву і бізнес-плануванню. Багато людей, які приїхали з окупованих міст, мусять наважитися щось робити. Дуже часто люди думають, бояться і не стартують, а тому важливо було показати, що бізнес – нескладна річ, – зазначає Руслан Краплич. – Я час від часу слідкую за чатом (Чат ВПО, Дубенщина у Viber – прим. ред.) і бачу, що ми вже де-факто працюємо як соціальне підприємство. Тобто те, що зробив Фонд громади міста Дубна – це і є інтеграційний момент, який продемонстрував, як простими діями консолідувати зусилля людей, як ресурсний центр, який дає інформацію і може зібрати високий потенціал для вирішення, організації та підвищення добробуту».

Свої результати тренінги вже дали. Кілька людей влаштувались на роботу, а хтось серйозно говорить про започаткування підприємницької діяльності.

«Внутрішньо переміщені особи, які постраждали від повномасштабної війни, мають право на отримання різної допомоги від державних, приватних та донорських організацій. Але суть діяльності нашої місцевої благодійної організації полягає в тому, що ми маємо допомогти новим членам громади стати її повноцінними жителями. Цьому має передувати процес інтеграції, оскільки не так просто для новоприбулих жителів громади відновити свої професійні здібності та реалізувати можливості в новому місті. Для цього і працюємо командою Фонду», – розповідає голова БО «Фонд громади міста Дубна «Добробут» Микола Мандзюк.

В цілому учасники навчались соціального підприємництва, бізнес-планування і фінансової грамотності. На останньому заході також були запрошені представники фінансових і страхових інституцій для поширення практичного досвіду щодо оперування особистими фінансами.

«Я головний бухгалтер, а тому цікаво було почути щось нове, іншу думку, з чимось погодитись, в чомусь засумніватися. Навіть якщо я з чимось не згідна, ці тренінги змусили задуматись: хто з нас правий?» – зазначає Тетяна.

Тренінг із фінансової грамотності був побудований на цікавих основах. Зокрема, щодо поводження зі своїми грошима, щоб без втрат примножити зароблене та дбайливо збережене; щодо уникнення бідності й забезпечення собі заможного майбутнього. І це припало до душі самим учасникам, що вони підтверджують.

«Мені завжди подобається дізнаватись щось нове, а тут дізналась багато нового про гроші. Після тренінгу я задумаюсь над тим як витрачати свої кошти. Застосовуючи озвучену тренером формулу, зможу не просто заробляти й витрачати, а ще відкладати», – каже Оксана.

Схожі думки в пані Марини:

«Тренінги дали мені трошки впевненості, що гроші треба відкладати. Не заробляти та тринькати, а відкладати. Ще до війни в мене були чарівні конверти, які були недоторкані, але куди вкладати їх – незрозуміло. Навчання дало мені поштовх, що накопичене треба вкладати».

Попри війну, учасники занять думають над втіленням здобутих знань на практиці. А команда БО «Фонд громади міста Дубна «Добробут» продовжує працювати над пошуком шляхів і методів допомоги для внутрішньо переміщених осіб.

Що таке Пласт і з чим його їдять – дізнавались вчора, 25 вересня, в Дубні. БО «Фонд громади міста Дубна» за підтримки відділу у справах молоді та спорту Дубенської міської ради організували на Острівку презентацію про національну скаутську організацію України.

Пласт – це неполітична та позаконфесійна організація, мета якої сприяти всебічному патріотичному вихованню і самовихованню української молоді на засадах християнської моралі. Для членства в організації немає вікових обмежень. Принципи виховної методи базуються на вихованні та навчанні через гру і працю; навчанні через самоврядування в гуртках; пізнанні природи та життя в ній; підтримці зацікавлень та здібностей дітей і молоді.

«Пласт – це реально здорове середовище, де дитина може відчувати себе собою, де її приймуть такою, якою вона є, де вона може розкрити свої таланти, тому що для цього є система вмілостей, є спеціалізовані табори. Тут працюють тільки засади добровільності, – каже голова Смизької станиці Галина Руднік. – Дорослим варто долучатись до Пласту для того, щоб організувати для дітей здорове середовище, де вони будуть вчитися любити Бога, Україну, пізнавати себе і навколишнє середовище. Ми виховуємо дітей на основі християнських цінностей. Вони вчаться робити добрі справи, ми спонукаємо їх до цього, вони навіть ведуть щоденники добрих справ, коли зробили корисні речі для когось».

Пані Галина привезла з собою пластунів зі станиці Смизької територіальної громади. Дівчата розповідають, що їм подобається в Пласті та називають причини чому варто долучатись до скаутської організації.

«Тут цікава і дуже приємна атмосфера, легко спілкуватися з людьми та заводити нові знайомства. Ти знаєш, що в Пласті друг може завжди підставити плече, допомогти й тебе ніколи не образять. Пласт зовсім не заважає навчатися», – ділиться Богдана Житницька.

Її доповнює Софія Руднік:

«Мені тут дуже подобається, тому що різні заходи, табори, багато мандруємо, багато нових знайомств. Я раджу всім вступати в Пласт, тому що це – цікаво, приносить безліч позитивних емоцій і нових друзів».

9-річна Анастасія Макарець зазначає, що побачила інформацію про станицю в соцмережі Facebook і захотіла вступити, батьки підтримали таке бажання.

«Найбільше мені подобаються мандрівки та табори, які проводить Пласт», – каже дівчинка.

Після ознайомлення з діяльністю Пласту, станиці охочі взяли участь у квесті та майстерці. А після перекусу сиділи біля ватри з піснями, грали в пластунські ігри.

«У нас доця, їй 5 років. Коли ми побачили про презентацію, то вирішили прийти. Колись тато захоплювався Пластом і хоче залучити доньку до нього. Але що погано, що в Дубні немає організації», – поділилась учасниця заходу п. Ірина.

Її чоловік, п. Олег, підсумував, що враження в нього лишились приємні, класні:

«Хочу, щоб моя донька теж була в Пласті».

«У Дубні є кілька організацій, які підтримують гурткову роботу молоді, де діти та підлітки розвивають свої вміння та навички: малюють, танцюють, співають, займаються декоративно-прикладним мистецтвом тощо. Але середовища, де б молодь комплексно розвивалась у фізичному, моральному, духовному та національно-патріотичному напрямках – у нашому місті немає. Система Пласту є однією з найкращих методик формування особистості. А системну роботу з молоддю варто починати зі зародження станиці саме в Дубні», – зауважує голова БО «Фонд громади міста Дубна «Добробут» Микола Мандзюк.

Голова станиці Смизької територіальної громади побажала знайтись людині в Дубні, яка буде розуміти чому варто вкладатись у розвиток дітей, але при цьому тільки на умовах добровільності. Тож якщо вас цікавить Пласт, ви б хотіли організувати станицю в Дубні, але вагаєтесь, наприклад, – звертайтеся helpofdubnodobrobut@gmail.com або в приватні повідомлення на сторінці БО «Фонд громади міста Дубна «Добробут».

Третій рік поспіль БО «Фонд громади міста Дубна «Добробут» втілює європейський проєкт, партнером якого є Дубенський педагогічний фаховий коледж РДГУ. Зі сторони Європейського Союзу співпраця відбувається з польською організацією «Фундація імені братів Солунських – Кирила і Мефодія». Цьогоріч в результаті проєкту дубенські студенти відвідали Польщу, познайомились зі своїми однолітками та інтегрувались з польською молоддю. Ініціатива створення партнерства і такої співпраці виникла завдяки особистій комунікації члена наглядової ради Фонду Сергія Гаврилюка.

«У серпні на запрошення польської сторони, за безпосереднього сприяння організації «Доброчин», яку очолює Микола Мандзюк, і Сергія Гаврилюка, наші студенти побували в Польщі. Кожного року формат цих зустрічей інший, він насичений новими справами, змістом. А цьогоріч склалось враження, що ми виходимо на вищий рівень, комунікація все краща. Як розповіли мені студенти та викладачі після повернення, їх приймали дуже тепло. Організатори зустрічі з польської сторони люди дуже професійні, налаштовані на Україну, популяризацію українського, внаслідок чого між нашою молоддю та поляками склалися гарні стосунки. Ми дуже задоволені цією співпрацею і я ніяк не дочекаюсь, коли ми прийматимемо польських друзів у нашому древньому Дубні, – зазначає директор коледжу Валерій Бабак. – Найголовніше те, що проєкт розвивається і дає можливість молодому поколінню українців, які будуть жити в Європі, відчувати особливості вільного демократичного світу. Я вважаю, що позитивний гарний досвід з європейськими однолітками матиме відбиток у майбутньому».

Через війну в Україні замість запланованих зустрічей в обох країнах, всі 10 днів учасники проєкту провели в Польщі.

«Проєкт українсько-польський і він у нас відбувається уже третій раз. Перший рік проходив онлайн, учасники спілкувалися між собою англійською. Торік 5 днів минули в Польщі, 5 днів – в Україні, в Одесі. Цього року проєкт відбувся тільки в Польщі. І, як на мене, інтеграція була найкращою цього літа», – розповідає заступник директора з виховної роботи Віра Семещук. 

У сусідній країні студенти заклали Алею українсько-польської дружби й звідти привезли саджанці дерев, які висадили неподалік від корпусів коледжу. Адже цьогоріч темою проєкту була «Операція – екологічна активізація», що дуже актуально.

«Частину заходів, які ми планували в Україні, провели там, за іншу частину відповідали поляки. Спільно ми майстрували вироби з матеріалів вторинної сировини, провели ековечірку з дрес-кодом, акустичний вечір, організовували творчі конкурси, милувалися гірськими краєвидами», – ділиться викладач інформатики та математики Наталія Ковальчук.

І, як зауважують керівники проєкту, студенти з задоволенням беруть участь у проєкті. А підсумовуючи літо, молодь сказала, що це краще, що було з ними за цей час.

«Всі заплановані нами заходи вдалось реалізувати. Українські та польські учасники були максимально згуртовані. Хлопці, які мали б бути пасивними, однаково трудились над пробками з дівчатами. І загалом це було дуже «смачно». Хоч і дати проєкту завершені, але студенти далі спілкуються з польською молоддю», – каже викладач соціально-психологічних дисциплін Ангеліна Недільська.

В продовження проєкту студенти та викладачі Дубенського педагогічного фахового коледжу РДГУ в першій половині вересня наведуть лад на колишньому польському кладовищі в Дубні.

Зустріч для представників активних громадських організацій міста та регіону, які допомагають внутрішньо переміщеним особам у вирішенні їхніх нагальних питань, відбулась сьогодні, 5 серпня, в приміщенні Благодійного фонду «Карітас-Дубно». Передувало цьому організоване Благодійною організацією «Фонд громади міста Дубна «Добробут» дослідження потреб і проблем інтеграції переселенців у Дубні, яке провели в липні в рамках грантового проєкту від Global Fund for Community Foundations.

Сьогоднішня зустріч стала наступним кроком після фокус-групового інтерв’ювання, де озвучили основні тези дослідження, пропозиції та наявні висновки (на фото). На їхній основі вирішили об’єднати зусилля суб’єктів громадського сектору для розв’язання цих питань.

«Протягом 5 місяців різні громадські організації, ініціативи та формування допомагають людям, які прибули в громаду у вирішенні гуманітарних, соціальних потреб. Але у зв’язку з тим, що з плином часу зменшуються ресурси для допомоги переселенцям, є потреба об’єднатись задля злагодженої й ефективної роботи, – розповідає голова БО «Фонд громади міста Дубна «Добробут» Микола Мандзюк. – Слід мобілізувати зусилля міжнародних благодійних і донорських інституцій, центральних і місцевих органів влади, громадських і благодійних організацій на місцях. Важливим елементом допомоги суб’єктів громадського суспільства на рівні кожної територіальної громади є можливість залучати місцеві ресурси: матеріальні, нематеріальні та людські. Це і праця волонтерів, і допомога в натуральному вигляді – одягом, харчовими продуктами тощо, а також добровільні пожертви».

Під час заходу громадські організації (перелік) презентували свою діяльність щодо надання допомоги ВПО. І виявилось, що цінною запорукою їхньої взаємодії є створення спільного інформаційного поля. А також готовність працювати для вирішення складних соціальних та гуманітарних проблем. З цією метою учасники зустрічі погодились укласти меморандум про співпрацю. А це БО «Фонд громади міста Дубна «Добробут» на чолі з Миколою Мандзюком, Фундація імені князів-благодійників Острозьких в особі голови Ради директорів Руслана Краплича, БО «Карітас-Дубно» з керівником о. Андрієм Ковалем,  ГО «Ротарі клуб Дубно» з очільницею Вікторією Костюк.

«Сьогоднішній круглий стіл дав велику надію для людей, які приїхали в м. Дубно, попереднє життя яких вмістилось в одну валізу. І тому дуже важливо місцевим мешканцям зустріти цих людей гідно, підготувати містян до того як жити, як працювати з внутрішньо переміщеними особами. Прибулих варто інтегрувати до громади міста, до регіону, тому що ми живемо в єдиній країні, в нас один ворог. Місцевим та приїжджим нічого між собою ділити, крім поділитися хлібом», – зазначає Руслан Краплич. А його слова доповнює Вікторія Костюк:

«Я вважаю, що сьогодні відбулась досить унікальна подія, тому що за 5 років вперше добровільно зібралися громадські організації, домовились про те, що варто кооперуватися, робити спільні дії, ділитися кейсами. Так ми примножуватимемо добрі справи, проєкти, бо не можна сприймати один одного, як конкурентів. Ми всі партнери й разом можемо зробити набагато більше».

Це рішення має важливе значення щодо майбутнього залучення зовнішніх фінансових ресурсів. Адже міжнародні благодійні організації позитивно та схвально ставляться до коаліцій та об’єднань локальних громадських організацій, які розв’язують проблеми на місцях. Крім підписання документа, вони обговорили попередній план співпраці та вирішення ситуацій за допомогою ресурсів, якими володіє або може залучити кожна з організацій.

«Я очікував на сьогоднішню зустріч давно, щоб ми робили хороші справи не поодинці, а поділилися досвідом. І тепер настав час робити це не кількісно, але якісно. Якісно – це означає бути відкритим, а тоді люди будуть долучатися і можливо відбудеться інтеграція», – розповідає отець Андрій Коваль.

Присутні на заході внутрішньо переміщені особи поділились своїми викликами та висловили сподівання на відповідну допомогу від активних громадських організацій.

«Ця ініціатива є необхідною для того, щоб налагодити комунікацію між активним громадянством, тобто юридично сформованими громадськими організаціями, та з внутрішньо переміщеними особами. І важливо, щоб це стало системним, тому що з комунікації починається співпраця», – резюмував президент «Ротарі клуб Дубно» Зіновій Свереда.

Війна в Україні змінила життя багатьох. Не лише тих, хто проживає на окупованій території чи в зоні бойових дій, а й тих, хто в тилу. Чимало людей, внутрішньо переміщених осіб приїхали в місто Дубно і зіткнулись із проблемами, викликами. Про це сьогодні, 21 липня, говорили під час консультативних зустрічей. БО Фонд громади міста Дубна “Добробут” організувала захід на тему: «Дослідження стану ВПО в Дубні». Модерували зустрічі виконавча директорка Інституту «Республіка» Oleksandra Hlizhynska та координатор мережі «Активна громада» Віталій Гліжинський.

«Заходи щодо дослідження громадської думки у вигляді фокус-груп, які стосувалися вивчення проблем ВПО, спланували в рамках проєкту Global Fund for Community Foundations. Проведена робота буде узагальнена, а результати – представлені для широкого загалу з метою вирішення озвучених викликів за участю органів місцевої влади, благодійних та громадських організацій, а також донорських організацій», – розповідає голова БО «Фонд громади міста Дубна» Mykola Mandziuk.

Внутрішньо переміщені особи, пересічні дубенчани, волонтери та працівники органів влади розповіли з якими проблемами та особливостями проживання переселенців зіткнулась дубенська громада.

«Фокус-групові дослідження є дуже важливими, тому що різні групи осіб висловили свої позиції стосовно викликів, стосовно внутрішньо переміщених осіб, їхнього проживання, комунікації з переселенцями. І є частина осіб, які хочуть залишатися в місті. А тому виникають питання: «Як бути далі?», «Як вибудовувати відносини?», «Як розв’язувати ті питання, які постали сьогодні?» – підсумувала Олександра Гліжинська. – Ми виділили ключові проблеми. Це житло, перш за все, це брак єдиного джерела інформації, з якого переселенці могли б отримати розуміння можливостей, які є в місті. А ще питання надання адміністративних послуг, черг, також надання гуманітарної допомоги. Ми помітили, що для внутрішньо переміщених осіб Дубно є прекрасним містом. Вони раді, що мають можливість тут знаходитись і вдячні за це. Також є низка викликів для різних сторін – це міфи, які побутують і серед переселенців, і серед містян. Це можна вирішити за допомогою організації спільних заходів, щоб налагоджувати спільну взаємодію та спілкування».

З перших днів повномасштабної війни БО Фонд громади міста Дубна “Добробут” працює для допомоги та забезпечення потреб внутрішньо переміщених осіб, які постраждали від військових дій.

Перших два місяці робота була зосереджена виключно на гуманітарному напрямку, аби забезпечити базові потреби людей, які прибували до міста Дубна, рятуючись від війни. Починаючи з квітня, актив Благодійної організації “Фонд громади міста Дубна “Добробут” почав цікавитися питаннями надання психологічної допомоги для тих людей, які її потребують.

Запит про потребу в наданні психологічної підтримки та допомоги, яку сформувала БО “Фонд громади міста Дубна “Добробут” підтримала міжнародна благодійна організація Global Fund for Community Foundations. Завдяки отриманому гранту можна протягом кількох місяців подбати про психологічний стан людей, які постраждали від агресії окупантів.

Найближчим часом оголосимо про початок набору охочих отримати психологічну допомогу у форматі групових занять. Стежте за анонсами та повідомленнями на сторінці БО Фонд громади міста Дубна “Добробут”.

Дякуємо спільноті Філантропи за інформаційну підтримку та актуальну розсилку про грантові можливості для учасників Національної Мережі Розвитку Локальної Філантропії, частиною якої і є БО Фонд громади міста Дубна “Добробут”. Дякуємо за довіру та фінансову підтримку діяльності з боку нашого донора Global Fund for Community Foundations. Сподіваємося на плідну та продуктивну співпрацю задля перемоги України!